Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
тобою воліє напитися дика проза
нехай. я дозволю ій. ти не моя амброзія
ти - некоректний компас великого воза
зрештою я потяглась по тобі, як корозія
з власних зірок ти щоночі зчищай шкарлупки
доки не бачить ніхто, пі
1
Yarka
Поезія
[а під кінець зміни всю суть]
Кожен твій сон, напевно, щось все таки означає
Ховає свій сенс поміж холодних твердих подушок
Забирає нещастя, дарує спокій тривалий
Створює тобі якийсь світлий мовчазний затишок
Кожен твій ранок приходить разом
Lialka
Поезія
Історія кохання старовинного Львова
Деякі історії мають вигляд казки. Це такі собі схожі випадки, про які розповідають кожному з нас. Але віра у справжнє і непереможне кохання завжди буде сильніше за кожного з нас. І які б перепони нам не ставили, щире та ді
marusia11
Поезія
У квітах
1
Nega
Фотографія
Ода Космосу. Розділ 2
Я прокинувся. Було темно. Світ тиснув на мене. В голові було пусто. Жодної думки. Врешті я підвівся. Щоб не впасти через слабкість, довелось обіруч схопитись за стінку моєї ложі. Простоявши так кілька хвилин, я врешті підв
9
1
Wane_Porter
Поезія
Чужа
Ну що сказати... Я тепер тут зайва.
Не стіни давлять скроні, а думки.
Тягнулася до сонця, наче мальва,
Та все мені ставалось навпаки.
Я хочу жити в злагоді і мирі,
Боротися за чесність і добро.
Та зараз краще полетіти в в
7
3
Amster_Dama
Поезія
"Моє дитинство неозоре, куди я лину залюбки"
2
1
zybikt
Картина
Прикована душа
Новонароджений ранок з’явився з лона ночі, запаливши на небесній гладі рум’яне сонце. Світло розливалося по заквітчаному цвинтарі Вітряного. Поодинокі дерева, мов сторожі натужно хилились понад старими могилами, по
2
Visionary
Проза
Серьги с лепестками дикой мальвы
Kristinka
Рукоділля
Мальва
Самотня мальво білокоса,
Чому ростеш не під вікном,
Чому твої розкішні вії
Окутані журливим сном?
Навіщо свої пишні шати
Ти заховала в холодок?
А ти ж вінки квітчати мусиш,
А твоє місце - це ж садок!
Садок і тин, і сив
1
8
1
alina_golyk
Поезія
Nytka
Фотографія
Тиха неувага
Тиха неувага так мені простима;
Ну куди кохання знову привело?
Фея-чарівниця з юними очима
Сіє в моє серце зорі і тепло.
Ні, вона принцеса! Молода княгиня
І на крилах юні щастячко несе…
А краса в
4
9
1
V_Shevchuk
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map
